Досліджено міграційну здатність свинцю в системі "грунт - рослина", фітотоксичну дію важкого металу на озиму пшеницю, адаптивні механізми системи "грунт - рослина". Змодельовано міграцію токсиканту для отримання прогнозних оцінок ступеня забруднення агроценозів важкими металами. Встановлено закономірне природно-техногенне розсіювання свинцю в темно-сірих опідзолених грунтах Київського Полісся. Виявлено, що поряд з традиційно прийнятим накопиченням важкого металу в орному гумусовому горизонті грунту на глибині 0 - 20 см можлива його акумуляція в ілювіальному горизонті на глибині 0,7 - 0,8 м. Проаналізовано різні джерела надходження свинцю в органи рослин і визначено, що адсорбція важких металів з повітря є пріоритетним джерелом забруднення пшениці свинцем. Досліджено фітотоксичну дію іонів свинцю на ріст, розвиток і фізіолого-біохімічні показники озимої пшениці з урахуванням рівня нагромадження важкого металу в органах рослин. Ріст рослин визначено інтегральним параметром стресового стану рослин, який використаний під час створення математичної моделі міграції свинцю в системі "грунт - коренева система - надземна частина рослини". У процесі побудови моделі міграції важкого металу в системі "грунт - рослина" змодельовано та досліджено динаміку росту кореневої та надземної частини озимої пшениці, поглинання водорозчинних форм свинцю коренями, міграцію та накопичення важкого металу в органах рослин, що дозволило отримати прогнозні оцінки ступеня забруднення агроценозів важкими металами, а також надати ефективні науково обгрунтовані рекомендації щодо проведення агротехнічних заходів для вирощування зернових.

  Скачати повний текст